| СХВАЛЕНО педагогічною радою протокол № 1 від 30.08.2024 року | ЗАТВЕРДЖУЮ Директор _______ Ігор ЗАСЕНКО 30.08.2024 |
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Любарецького ліцею
Бориспільської міської ради Київської області
на 2024-2025 навчальний рік
с.Любарці
2024
Зміст
І. Частина І. Загальні положення
1. Вступ
1.1. Призначення закладу загальної середньої освіти та засоби його реалізації
1.2. Опис моделі випускника закладу
1.3. Цілі освітньої діяльності закладу
1.4. Навчальний план та його обґрунтування
1.5. Особливості організації освітнього процесу
1.6. Показники реалізації освітньої діяльності
1.7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі
1.8. Форми організації освітнього процесу
1.9. Забезпечення якості освіти в закладі
ІІ. Частина ІІ. Освітня програма для початкової школи
2.1. Освтні програми. Загальний обсяг навчального навантаження
2.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою
2.3.Очікувані результати навчання здобувачів освіти за освітніми галузями
ІІІ. Частина ІІІ. Освітня програма базової середньої освіти
3.1. Освітня програма. Загальний обсяг навчального навантаження
3.2. Навчальний план
3.3. Перелік навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення
ІV. Частина IV.
4.1. Освітня програма профільної школи
4.2. Навчальний план
4.3. Реалізація освітніх галузей. Очікувані результати навчання за освітніми галузями
4.4. Очікувані результати навчання за освітніми галузями здобувачів освіти 4.5. Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей
4.6. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти
4.7. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти
4.8. Портрет випускника профільної середньої школи
V. ЧАСТИНА V. ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ
VI. Індивідуальна форма навчання
VII.Навчальний план для 1-4 класів
VIII. Робочий навчальний план для учня 3 класу
IX. Навчальний план для 5 класу
X. Робочий навчальний план учня 5 класу
XI. Навчальний план для 6-7 класів
XII. Навчальний план для 8-9 класів
XIII. Навчальний план для 10-11 класів
XIV. Перелік программ, за якими здійснюється вивчення предметів варіативної складової
ЧАСТИНА І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Вступ
Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту»заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.
В освітньому процесі реалізується академічна свобода, що передбачає самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень (стаття 1 Закону України «Про освіту»).
Освітня програма Любарецького ліцею є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
структуру програми із зазначенням, на які навчальні роки вона використовується (за необхідності – зазначаються накази про внесення змін до освітньої програми).
Освітня програма передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
Закладом освіти використано типові та інші освітні програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» та спеціальних законів.
Освітня програма має корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами (стаття 33 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Освітній процес у Любарецькому ліцеї є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про загальну середню освіту»).
Освітня діяльність передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Освітня діяльність здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.
Особистісно зорієнтований підхід забезпечує спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти); розвиток і саморозвиток особистості учня як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності; має забезпечувати кожному учневі (спираючися на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб’єктивний досвід) можливість реалізувати себе в різних видах діяльності; зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб учень міг вибирати предметний матеріал, його вид та форму; освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних якостей учня і має бути основною метою сучасної освіти; освіченість формує індивідуальне сприйняття світу, можливості його творчого вдосконалення, широке використання суб’єктного досвіду в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей і внутрішніх настанов; найважливішими чинниками особистісно орієнтованого навчального процесу є ті, що розвивають індивідуальність учня, створюють умови для його саморозвитку та самовираження; особистісно орієнтоване навчання будується на принципі варіативності.
Компетентнісний підхід передбачає спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей особистості: скеровує освітній процес на формування системи компетентностей (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти). Визначальним у реалізації компетентнісного підходу є зорієнтованість на розвиток системного комплексу умінь, смислових орієнтацій, адаптаційних можливостей, досвіду і способів трансформаційної діяльності з отриманням конкретного продукту.
Діяльнісний підхід визначаєспрямованість освітнього процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти).
Освітня діяльність спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).
Викладацька діяльність педагогів спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Діяльність педагогів поєднує інтелектуальу, творчу діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи, спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання ліцею полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні люди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.
Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати школа України. Центральне місце в системі освіти належить закладу загальної середньої освіти. Світогляд особистості закладається саме в сім’ї та ліцеї. У ліцеї формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості, закладаються основи мотивації до навчання упродовж життя.
Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:
морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;
соціально-політичних – свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність.
У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни.
У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири: виховання не зводиться до окремих виховних занять; до створення виховного середовища залучається весь колектив ліцею; учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину; у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації; співробітництво з позашкільними закладами освіти; активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів; налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.
- Призначення закладу загальної середньої освіти та засоби його реалізації
Любарецький ліцей знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.
Засновником навчального закладу є Бориспільська міська рада.
Ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про повну загальну середню освіту», «Про освіту», Концепцією «Нова українська школа»,
| Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2020 № 143 “Про затвердження типової освітньої програми”, Наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.02.2022 № 1480 “Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої сиситеми забезпечення якості освіти”, |
Листом МОН України № 1/9-291 від 28.05.2020 «Щодо можливостей використання сервісів для дистанційного навчання», Статутом ліцею,
Лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.06.2022 №03-1870/162-2
Наказ ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144,
Наказ МОН України від 13.07.2021 №813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів 1-4 класів”,
Наказ МОН України від 01.04.2022 №289 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів 5-6 класів”,
Лист МОН України від 10.08.2022 №1/9105-22 “Щодо організації виховного процесу в закладах освіти в 2022-2023 навчальногму році”,
Лист МОН України від 02.08.2022 №1/8794-22 ““Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році”,
Лист МОН України від 17.05.2023 №1/6990-23 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024 року”,
Лист МОН України від 16.08.2023 №1/12186-23 “Про організацію 2023/24 навчального року в закладах середньої освіти”,
Лист МОН України від 14.08.2023 №1/12038-23 “Про перелік навчальної літератури та навчальних програм”,
Наказ МОН України від 15.05.2023 №563 ”Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану”,
Наказ МОН України від 06.06.2022 №527 “Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України”
Лист МОН України від 05.06.2024 №1/9979-24 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2024/2025 року”
Відповідно до статті 6 Закону України «Про освіту» принципами освітньої діяльності ліцею є: людиноцентризм; верховенство права; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; рівні можливості для всіх; забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; розвиток інклюзивного освітнього середовища, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання осіб з особливими освітніми потребами; забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування; науковий характер освіти; різноманітність освіти; цілісність і наступність системи освіти; прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень; відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством; інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти; інтеграція з ринком праці; нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності; академічна доброчесність; академічна свобода; фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій; формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; формування громадянської культури та культури демократії; формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля; невтручання політичних партій в освітній процес; невтручання релігійних організацій в освітній процес; різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань; державно-громадське управління; державно-громадське партнерство; державно-приватне партнерство; сприяння навчанню впродовж життя; інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір; нетерпимість до проявів корупції та хабарництва; доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою (стаття 6 Закону України «Про освіту»).
Метою освітньої діяльності є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності (Закон України «Про освіту»). Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей.
Завданнями є: забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту; виховання громадянина України; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості; створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням ліцею.
Ліцей несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за: безпечні умови освітньої діяльності; дотримання державних стандартів освіти; дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами; дотримання фінансової дисципліни.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами трьох рівнів:
– початкова освіта;
– базова середня освіта;
– профільна середня освіта.
Призначення кожного ступеня навчання визначається у відповідних освітніх програмах.
Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту навчальних програм, а також:
уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд («Етика», «Українознавство», «Київщинознавство», «Історія державотворення»);
надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності:
інтелектуальної – участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів, змаганнях ерудитів ліцею, району, області, на базі ліцею працює гурток «Ерудит» (5-10 класи);
трудової – участь у всіх акціях з благоустрою та очистці території ліцею та населеного пункту, робота загону «Охорона природи» (5-10 класи);
художньо–естетичної – участь у хорі «Світанок» (2-11 класи), ансамблі «Непосиди» (1-4 класи), вокальному гурті «Зорепад» (7-9 класи), функціонують гуртки «Талант» (5-9 класи), «Оберіг» (1-5 класи).
надання учням можливості вибору профілю навчання: гуманітарного напрямку (українська філологія, 10 клас, та військово-спортивний, 11 клас).
Освітні програми, які реалізуються в ліцеї, спрямовані на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення завдань формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
У Любарецькому ліцеї створені та функціонують: предметні професійні спільноти вчителів, творчі групи, психологічна та соціальна служба.
Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в ЗЗСО сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.
Наш ліцей – школа рівних можливостей для всіх; ліцей, в якому навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та звичайні; ліцей, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; ліцей компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто, щоб дитина, навчаючись в ліцеї, змогла набути всі життєві компетентності в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.
Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім’ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління ліцеєм зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи ліцею з метою, яку колектив школи поставив перед собою.
Ліцей працює на засадах «педагогіки партнерства» як однієї із важливих ідей Нової української школи, складовими якої є поняття «пeдагогiчна взаємодія», «пeдагогiчна взаємодiя педагогів закладу освіти і батьків».
Педагогіка партнерства є напрямом педагогіки, що поєднує собою систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості. Основою педагогіки партнерства є такі положення: спілкування, взаємодія та співпраця між педагогом, дитиною і батьками; діти, батьки і педагоги, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими союзниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат; педагог має бути другом, а родина активно залучена до побудови освітньої траєкторії дитини .
Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити педагог. Стосунки партнерства ґрунтуються на об’єднанні спільних поглядів і прагнень дітей і дорослих.
Педагогіка партнерства ґрунтується на ідеї організації освітнього процесу без примусу, що передбачає виключення педагогічних засобів примусу. Визначальна роль у педагогіці партнерства належить особистісним якостям педагога, як-от: гуманність, комунікативність, ціннісне ставлення до дитини. Також педагог має володіти знаннями про дитячу психологію, засадами гуманної педагогіки, прийомами мотивації, визнавати пріоритетність суб’єкт-суб’єктної взаємодії в освітньому процесі .
Концепція Нової української школи визначає, що місія Нової української школи полягає в тому, щоб допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між педагогами, дітьми і батьками. Передбачено, що Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства», основними принципами якої є повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах; діалог – взаємодія – взаємоповага; розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків); принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія між педагогом, дитиною і батьками, які мають бути об’єднані спільними цілями та прагненнями, добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Заклад освіти має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньо-професійної траєкторії дитини. Нова школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей. Діалог і багатостороння комунікація між дітьми, педагогами та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію «педагог» – «дитина» .
Ліцей допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.
1.2. Опис моделі випускника закладу
Випускник нашого ліцею:
– особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
– патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
– інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Освітній процес у ліцеї спрямований на формування у випускника ліцею ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність; інші компетентності, передбачені стандартами освіти (стаття 12 Закону України «Про освіту»).
Усі вищезазначені компетентності важливі та взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді та з іншими людьми (стаття 12 Закону України «Про освіту»).
1.3. Цілі освітньої діяльності закладу
Враховуючи призначення і місце ліцею в освітньому просторі, заклад працює над досягненням таких цілей:
- забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) ланки на рівні вимог державного освітнього стандарту;
- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають інтелектуальне, фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.
1.4. Навчальний план та його обґрунтування
Основним документом, що регулює освітній процес у ліцеї, є навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування моделі випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з початкової школи, в закладі освіти функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір єдиним і таким, що тісно пов’язує різні вікові етапи в навчанні різних дисциплін. Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8, 9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня.
| Клас | Кількість годин на рік |
| 1 клас | 805 |
| 2 клас | 875 |
| 3 клас | 910 |
| 4 клас | 910 |
| Разом | 3500 |
| 5клас | 1050 |
| 6 клас | 1155 |
| 7 клас | 1172,5 |
| 8 клас | 1207,5 |
| 9 клас | 1260 |
| Разом | 5845 |
| 10 клас | 1330 |
| 11 клас | 1330 |
| Разом | 2660 |
Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов’язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Профільні загальноосвітні предмети – це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільно вивчатимуться такі цикли предметів, відповідно до профілів: українська мова, мистецтво, англійська мова, спортивний профіль, захист України. Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обов’язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та мистецтво. З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин у знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО, НМТ проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін: математика історія, географія, біологія.
Відповідно до навчального плану педагогічні працівники ліцею самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань і здобуття освіти на рівні державних стандартів. (Лист МОН України від 14.08.2023 №1/12038-23 Про перелік навчальної літератури та навчальних програм”).
1.5. Особливості організації освітнього процесу
Ліцей працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота і неділя.
Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 2-4 класах становить 40 хвилин, в 1 класах – 35 хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв, під час яких учні харчуються – 20 хв. Ліцей працює в такому режимі:
1 класи – початок занять о 8.30 .
2-11 класи – початок занять о 8.30.
Для учнів 2-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працює 1 група подовженого дня.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2024-2025 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 28 червня.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою.
І семестр: з 2 вересня 2023 року по 20 грудня 2024 року.
ІІ семестр: з 13 січня 2023 року по 30 травня 2025 року.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні з 28 жовтня по 03 листопада 2024 року, зимові з 23 грудня 2024 року по 12 січня 2025 року, весняні з 24 березня по 30 березня 2025 року. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.
Для учнів 1 класу за рішенням закладу проводяться додаткові канікули протягом тижня в лютому місяці (з 17.02 по 21.02).
Згідно з рішенням педагогічної ради навчальна практика та навчальні екскурсії для учнів 1-8, 10 класів, проводяться протягом навчального року.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (НМТ).
Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їхніх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.
Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена за Бориспільською територіальною громадою, Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами, внесеними наказами МОН України від 17.08.2012 № 921та від 08.04.2016 № 401.
Враховуючи сьогодення, заклад передбачає змішане навчання: поєднання очного з дистанційним, а також індивідуальне навчання.
1.6. Показники реалізації освітньої програми
На рівні Любарецького ліцею розроблено систему показників, що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки результати діяльності ліцею відповідають ідеальній моделі випускника. При цьому критеріями і показниками реалізації освітньої програми ЗЗСО є:
кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання – 2 рази на рік);
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, буфет, наявність інтернету – 2 рази на рік);
якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
продовження навчання (аналіз вступу у ЗВО України та за її межами – 1 раз на рік).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту»результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.
Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»).
Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.
1.7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі
Виховання учнів у ліцеї здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.
Весь освітній процес у ліцеї зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється на основі наскрізного досвіду та змісту освіти.
Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їхніми інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.
Коротка характеристика
Екологічна безпека і сталий розвиток. Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.
Громадянська відповідальність. Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Здоров’я і безпека. Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище і буде реалізуватися упродовж двох наступних років через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я під час занять гуртка «Дорослішай на здоров’я» серед учнів 6-7 класів, та під час занять гуртка «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/ СНІДу» серед учнів 9-11 класів; для учнів 1-4 класів психологічна служба ліцею планує провести навчальні квести «Здоровим будь» та «Здоровий дух у здоровому тілі». Текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів розробили упродовж травня – червня творча група класних керівників під керівництвом учителя з основ здоров’я для інформування про можливі негативні наслідки в разі невиконання правил дорожнього руху. Упродовж двох років традиційно звертатиметься увага на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Психологічна служба ліцею разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів, спрямованих на вирішення проблем пов’язаних із саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб, формування та реалізації валеологічної культури у внутрішкільному житті: « Моніторинг психологічного та емоційного стану учнів у навчально-виховному процесі», інформування класних керівників про результати моніторингу та залучення педагогічного й учнівського колективів до співпраці у вирішенні питань і проблем, що виникли. Заплановані інтерактивні акції, фут-квести, психологічні практикуми, тренінгові заняття зроблять приємним пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач та зможуть викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність. Наскрізна лінія спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. У рамках розвитку учнівської підприємливості та фінансової грамотності буде спрямована у подальші 2 роки робота учнівського самоврядування, яке вже виступило з ініціативою про проведення у 2024/2025 н.р. благодійних ярмарок 4 рази на рік з метою здійснення заощаджень для благодійних цілей. Крім того, з метою формування економного ставлення до природних ресурсів, заплановано збір макулатури та пластику, зароблені кошти будуть витрачені для закупівлі енергозберігаючих ламп.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
1.8.Форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу, які використовуються в навчальному закладі, є різні типи уроків, що передбачаютьформування компетентностей; розвиток компетентностей; перевірку та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекцію основних компетентностей; комбінований урок.
З метою утримання інтересу учнів до навчальних предметів, навчальних курсів учителі нашого ліцею організовують освітню діяльність школярів і в нестандартній формі, для якої характерна оригінальна подача матеріалу, зайнятість учнів не тільки при підготовці, але і в проведенні самих уроків, занять через різні форми колективної і групової, індивідуальної роботи, що допомагає їм учитись в атмосфері творчого пошуку.
На етапі формування компетентностей учителі ліцею використовують віртуальні екскурсії (умовне «відвідування» визначних місць, огляд експонатів різних музеїв, виставок за допомогою мультимедійних ресурсів, Інтернету, яке організовує учитель-«екскурсовод» або учні, виконуючи ролі екскурсоводів, репортерів, дослідників, енциклопедистів), уроки –подорожі (учні сидять за партами і одночасно подорожують за допомогою вказівок і порад учителя, відчуваючи себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими науковцями, які вирішують важливу проблему, самі роблять висновки, підсумки-узагальнення), інтегровані уроки (це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів, вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища), уроки – кейси (з використанням необхідної сукупності матеріалу, взятого з різних предметів з метою формування цілісної картини про явище чи об’єкт, який вивчається), уроки-взаємонавчання (учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко, потім організовується групова робота над новим матеріалом з метою засвоєння його на уроці, в ході якої учень-консультант навчає учнів групи, приймає залік й оцінює).
На етапі розвитку компетентностей – уроки-аукціони (пропонується список запитань, які повинні бути «продані» на «аукціоні» і на які всі учні мають знати відповіді, бажаючі «покупці» відповідають на запитання, відповідь можна уточнити, розширити, поглибити, коли запитання повністю «куплене», ведучий називає другого «продавця» і так, поки всі запитання не будуть з’ясовані), уроки-практикуми (учні працюють у парах або індивідуально за інструкцією або алгоритмом, що запропоновані вчителем (виміри на місцевості, робота зі схемами, ознайомлення із приладами й механізмами, проведення дослідів і спостережень тощо), навчально-практичні заняття неекспериментального характеру (на яких учні самостійно, але за спрямовувального керівництва й періодичного контролю вчителя, виконують певні види робіт, що передбачають набуття вмінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності, а також розширення, поглиблення й узагальнення знань і формування наукового світогляду учнів через розв’язування задач, роботу з літературою), уроки-ділові ігри (на таких уроках визначаються конкретні проблеми з теми, що вивчається. Вирішення цих проблем мають запропонувати учні – учасники гри, виконуючи свої ролі), конференції (відбувається ознайомлення з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками), дебати (різновид дискусії). Дебати дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дебатів повинні вміти подати аргументи «за» і «проти» обговорюваної ідеї, переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої логіки), дослідження (це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу, що забезпечує виховання творчої особистості, розвиток творчих задатків учнів, вчить їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці), уроки – захисти проєктів (робота над проєктом передбачає самостійну практично-дослідницьку і послідовно-логічну діяльність учня (групи учнів) над зарані визначеною темою чи проблемою. Працюючи над проєктом, учні вчаться знаходити власний шлях розв’язання поставленої задачі, користуватися різними джерелами інформації, аналізувати отриману інформацію, відбирати найкорисніше, що допоможе вирішити проблему).
На етапі перевірки та оцінювання досягнення компетентностей – уроки-заліки (це форма перевірки досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета за переліком питань, що охоплюють основний зміст розділу (закони, теорії, ідеї, алгоритми), та диференційованими завданнями практичного й теоретичного характеру), практичні та лабораторні заняття (безпосередньо пов’язані з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв’язуванням задач з використанням спостережень та дослідів), уроки-змагання (квести).
На етапі корекції основних компетентностей – турніри (в 2 класах створюються мобільні групи учнів. Ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв’язують задачі, готуються також карточки-завдання), уроки-семінари (основними елементами даного уроку є оволодіння учнями знаннями певної теми, підготовка реферативних повідомлень з конкретних питань та підготовка дискусійних запитань до аудиторії), диспути (передбачають розгляд, дослідження, дискусію учнів на уроці навколо конкретної проблемної ситуації певної теми з метою правильного її вирішення), оглядові консультації (форма навчання, у процесі якої учень отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем, можуть бути індивідуальними або груповими).
Такий підхід в реалізації освітньої програми зумовлений необхідністю формування компетентностей через діяльнісну спрямованість навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
Повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися – головні завдання нашого ліцею. На нашу думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні технології навчання.
Упровадження нетрадиційних педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.
Використання комп’ютерних технологій у нашому ліцеї не тільки допомагає організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більший зворотний зв’язок.
Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях – умінь. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу «учень-комп’ютер».
Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя і учня в усіх видах діяльності.
Проєктна діяльність також є методом активізації навчально-пізнавальної активності. Цьому сприяє висока самостійність учнів у процесі підготовки проєкту. Учитель, який виступає координатором, лише спрямовуючи діяльність учня, який досліджує обрану тему, збирає найповнішу інформацію про неї, систематизує, отримані дані і представляє їх, використовуючи різні технічні засоби, в тому числі, і сучасні комп’ютерні технології.
Технології, які об’єднуються назвою «Портфоліо учня», сприяють формуванню необхідних навичок рефлексії, тобто самоспостереженню, роздумів. «Портфоліо учня» – інструмент самооцінки власної пізнавальної, творчої праці, рефлексії власної діяльності.
Метод інтеграції, який сприяє формуванню міжпредметних понять, визначає характер міжпредметних зв’язків за фактором часу (попередні зв’язку, перспективні, синхронні), дозволяє здійснювати міжпредметну координацію змісту навчального матеріалу з метою його оптимізації (усунення дублювання, різночитання, хронологічної неузгодженості). Даний метод дозволяє адаптувати зміст навчальних програм до можливостей конкретних учнів, створює сприятливі умови для розвитку особистості кожного учня, формування позитивної мотивації навчання, адекватності самооцінки, максимально можливої успішності навчання.
Інноваційні методи у викладанні – це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи – це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження – це шлях до правильного вибору своєї професії.
1.9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту»система забезпечення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.
Складовими системи забезпечення якості освіти є: система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); система зовнішнього забезпечення якості освіти; система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
Внутрішня система забезпечення якості освіти орієнтована на забезпечення: стратегії (політики) та процедури забезпечення якості освіти; відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти; партнерства у навчанні та професійній взаємодії; недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню); академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності; прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти; умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників; справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників; умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби); академічної свободи педагогічних працівників.
Заклад освіти може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на потреби учасників освітнього процесу та особливості діяльності закладу освіти.
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в ліцеї; постійний моніторинг змісту освіти; спостереження за реалізацією освітнього процесу; моніторинг технологій навчання; моніторинг ресурсного потенціалу ліцею; моніторинг управління ресурсами та процесами; спостереження за станом соціально-психологічного середовища ліцею; контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів; розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні (стаття 41 Закону України «Про освіту»).
Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти (стаття 26 Закону України «Про освіту»).
Внутрішня система забезпечення якості освіти охоплює ключові аспекти основних заходів, спрямованих на налагодження та постійне вдосконалення процесів у Любарецькому ліцеї для забезпечення ним якості освітньої діяльності та якості освіти і спрямована на досягнення таких цілей: формування спільного та кращого розуміння якості освіти та освітньої діяльності; створення можливостей для забезпечення і постійного підвищення якості повної загальної середньої освіти та освітньої діяльності; отримання об’єктивної інформації щодо якості освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти; побудова основи для самоаналізу, самооцінювання та зовнішнього оцінювання закладів загальної середньої освіти.
Внутрішня система забезпечення якості освіти ґрунтується на таких принципах забезпечення якості в системі повної загальної середньої освіти:
1. Урахування освітніх потреб і очікувань – передбачає орієнтацію на потреби й очікування здобувачів освіти (дитиноцентризм), а також урахування очікувань інших учасників освітнього процесу та зацікавлених сторін, суспільства.
2. Органічна єдність заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом – не передбачає створення додаткових видів діяльності для будь-кого з учасників освітнього процесу; система забезпечення якості освіти має бути природною і невід’ємною складовою діяльності закладу освіти.
3. Відповідальність та взаємозалежність – означає, що основну відповідальність за якість освіти несуть заклади освіти. Цю відповідальність поділяють також усі залучені сторони. Функціонування і розвиток закладу освіти визначається співвідношенням і характером зовнішніх і внутрішніх дій, спрямованих на забезпечення якості освіти та вдосконалення освітньої діяльності. Взаємозв’язок усіх внутрішніх чинників і складових діяльності закладу освіти (цілі, людські та матеріальні ресурси тощо), добровільність прийняття зобов’язань та обов’язковість виконання домовленостей).
4. Відкритість і прозорість – відкритий доступ до інформації про процеси, що відбуваються у закладах освіти, якість їхньої освітньої діяльності та якість освіти.
5. Довіра – передбачає позитивні взаємини між усіма зацікавленими і залученими сторонами, впевненість у порядності й доброзичливості одне одного.
6. Підтримка культури якості – визначає налаштування усіх процесів для спільного досягнення мети щодо забезпечення високої якості освіти, формування відповідно зорієнтованої системи цінностей та принципів.
Оцінювання якості освітньої діяльності ліцею здійснюється за такими напрямами:
1.Оцінювання освітнього середовища закладу освіти
2. Система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти
3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти
4. Управлінські процеси закладу освіти
Кожен напрямпередбачає дотримання стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання. У нашій освітній програмі виходимо з розуміння стандарту якпевного положення щодо забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. Критерії розглядаємо як інструмент для оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти та її окремих компонентів.
Напрям 1 «Оцінювання освітнього середовища закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:
1.1. Освітнє середовище забезпечує комфортні та безпечні умови навчання та праці
Критерії для самооцінювання:
1.1.1. У закладі освіти дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті.
1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.
1.1.3. Дизайн освітнього середовища закладу освіти функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі.
1.1.4. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.
1.1.5. Педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
1.1.6. У закладі освіти створено умови для здорового харчування.
1.1.7. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.
1.1.8. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.
Стандарт 1.2. Освітнє середовище закладу освіти вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації
Критерії для самооцінювання:
1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу.
1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.
1.2.3. Керівництво закладу освіти, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви.
1.2.4. У закладі освіти організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.
1.2.5. Заклад освіти взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.
Стандарт 1.3. У закладі освіти сформовано інклюзивне, розвивальне та мотивуюче до навчання освітнє середовище
Критерії для самооцінювання:
1.3.1. Приміщення, територію закладу освіти облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.
1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.
1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.
1.3.5. Бібліотека функціонує як інформаційний центр закладу освіти.
Напрям 2 «Система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:
Стандарт 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень
Критерії для самооцінювання:
2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.
2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.
Стандарт 2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
Критерії для самооцінювання:
2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів і динаміки навчальних досягнень учнів.
2.2.2. У закладі освіти створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
2.2.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у закладі спрямоване на відстеження їх індивідуального прогресу.
Стандарт 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання
Критерії для самооцінювання:
2.3.1. Здобувані освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.
2.3.2. Заклад освіти формує у здобувачів освіти свідоме та відповідальне ставлення до результатів власної освітньої діяльності.
2.3.3. Заклад освіти сприяє самооцінюванню та взаємооцінюванню здобувачів освіти.
Напрям 3 «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:
Стандарт 3.1. Педагогічні працівники закладу освіти планують свою діяльність та прогнозують її результати, використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобуваними освіти ключовими компетентно стями
Критерії для самооцінювання:
3.1.1. Педагогічні працівники здійснюють планування своєї діяльності з урахуванням умов і специфіки роботи закладу, аналізують результативність планування.
3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, форми організації освітнього процесу, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до освітньої програми.
3.1.3. Педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують.
3.1.4. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські цінності, патріотизм.
Стандарт 3.2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників
Критерії для самооцінювання:
3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації у різних формах, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
3.2.2. Педагогічні працівники беруть участь в експериментальній роботі, інноваційних освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.
3.2.3. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.
3.2.4. Педагогічні працівники створюють освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо), навчальні програми, освітні проєкти, технології, поширюють педагогічний досвід.
Стандарт 3.3. Налагодження співпраці зі здобуваними освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
Критерії для самооцінювання:
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно зорієнтованого навчання.
3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками з питань удосконалення освітньої діяльності учнів та закладу освіти, забезпечують постійний зворотній зв’язок.
3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці педагогічних працівників.
Стандарт 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності
Критерії для самооцінювання:
3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
3.4.2. Педагогічні працівники забезпечують дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, у тому числі через систему оцінювання.
Напрям 4 «Управлінські процеси закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:
Стандарт 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань
Критерії для самооцінювання:
4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію розвитку закладу освіти, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.
4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу.
4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі розроблених та оприлюднених стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.
4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання закладу освіти.
4.1.5. Розподіл обов’язків та повноважень між керівництвом закладу освіти забезпечує ефективне управління закладом освіти, сприяє вдосконаленню якості освітньої діяльності.
4.1.6. У закладі освіти наявна система інформаційного забезпечення (у тому числі електронний документообіг) та створене автоматизоване середовище для роботи з даними.
Стандарт 4.2. У закладі освіти створена та підтримується атмосфера довіри, інформаційної прозорості, конструктивної співпраці між учасниками освітнього процесу та громадою
Критерії для самооцінювання:
4.2.1. Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення психологічно комфортного середовища яке забезпечує конструктивне спілкування учасників освітнього процесу та сприяє формуванню їх взаємної довіри.
4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацією про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах
4.2.3. Керівництво закладу освіти на основі розробленого та оприлюдненого положення про академічну доброчесність, забезпечує дотримання його вимог, виявляє порушення та вживає заходів для протидії їм.
Стандарт 4.3. Керівництво закладу освіти здійснює раціональний добір кадрів, забезпечує належні умови праці та можливості для професійного розвитку працівників
Критерії для самооцінювання:
4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми
4.3.2. Керівництво закладу освіти через систему матеріального та морального заохочення мотивує працівників до якісної роботи, у тому числі педагогічних працівників до саморозвитку, здійснення методичної, інноваційної, дослідно- експериментальної роботи
4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
Стандарт 4.4. Організація освітнього процесу, у тому числі прийняття управлінських рішень, здійснюється на засадах людиноцентризму
Критерії для самооцінювання:
4.4.1. У закладі освіти дотримуються права учасників освітнього процесу.
4.4.2. Керівництво закладу освіти комунікує з учасниками освітнього процесу та громадою.
4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування, сприяє здобувачам освіти у виявленні громадянської активності та ініціативи, взаємодії з місцевою громадою.
Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:
- формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;
- спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;
- роботу учнів під час навчального заняття;
- оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;
- використання інформаційно-комунікаційних (цифрових)технологій, обладнання, засобів навчання;
- комунікацію педагогічногопрацівника та учнів;
- організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).
Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обгрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.
ЧАСТИНА 2. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Вступ
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів: дитиноцентрованості і природовідповідності; узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; наступності і перспективності навчання; взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:
вільне володіння державною мовою – передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами – передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
математична компетентність – передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій – передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
інноваційність – передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, ліцей, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
екологічна компетентність – передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
інформаційно-комунікаційна компетентність – передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
навчання впродовж життя – передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей – передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність у житті класу і ліцею, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
культурна компетентність – передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
підприємливість та фінансова грамотність – передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно і письмово; критичне та системне мислення; творчість та ініціативність; здатність логічно обґрунтовувати позицію; уміння конструктивно керувати емоціями; оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми; співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін.
Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2, 3-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу здійснюється відповідно до положень наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі».
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Моніторингове дослідження якості початкової освіти проводиться відповідно до підпунктів 3, 5, 6 пункту 14 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання тa моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» (зі змінами), Програми загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 29 грудня 2016 року № 1693 «Деякі питання загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20 березня 2018 року № 256), наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2019 рку № 265 «Про затвердження Плану заходів із реалізації загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти» у 2019 році» та інших нормативно-правових актів.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, міському/районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
2.1. Освітні програми. Загальний обсяг навчального навантаження
Учні перших-других класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою (О.Я. Савченко), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 08.10.2019 №1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти».
Учні 3-4-го класу навчатимуться за Типовими освітніми програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами), і затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»,
Враховуючи зміст наказу МОН України № 743 від 12.08.2022 «Про типові освітні та навчальні програми для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти (оновлено зміст) та наказ №698 від 03.08.2022.
| 1 клас | 805 годин |
| 2 клас | 875 годин |
| 3 клас | 910 годин |
| 4 клас | 910 годин |
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах початкової школи.
Базовий навчальний план початкової освіти
(Державний стандарт)
| Назва освітньої галузі | Кількість годин на рік | ||||
| 1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас | разом | |
| Інваріантний складник | |||||
| Мовно-літературна, у тому числі: | 315 | 315 | 315 | 315 | 1260 |
| українська мова і література | 245 | 245 | 245 | 245 | |
| іншомовна освіта | 70 | 70 | 70 | 70 | |
| Математична | 140 | 140 | 140 | 140 | 560 |
| Природнича | 140 | 175 | 210 | 210 | 735 |
| Соціальна і здоров’язбережувальна | |||||
| Громадянська та історична | |||||
| Технологічна | |||||
| Інформатична | |||||
| Мистецька | 70 | 70 | 70 | 70 | 280 |
| Фізкультурна* | 105 | 105 | 105 | 105 | 420 |
| Варіативний складник | |||||
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 35 | 70 | 70 | 70 | 245 |
| Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 805 | 875 | 910 | 910 | 3500 |
| Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти | 20/ 700 | 22/ 770 | 23/ 805 | 23/ 805 | 88/ 3080 |
Навчальні досягнення учнів 1-2, 3-4 класів підлягають формувальному (вербальному) оцінюванню.
Освітні галузі навчального плану для перших класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети.
Освітня галузь «Мовно-літературна» представлена інтегрованим курсом «Навчання грамоти» і окремим предметом «Іноземна мова».
Освітні галузі «Математична», «Технологічна», «Фізкультурна» реалізуються через окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Дизайн і технології», «Фізична культура».
Освітні галузі «Природнича, соціальна, здоров’язбережувальна та історична» представлені інтегрованим курсом «Я досліджую світ».
Освітня галузь «Мистецька» реалізовується двома предметами – «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» .
Для учнів 1-го класу за рахунок годин варіативного складника збільшено обсяг часу (по 1 годині ) на вивчення інтегрованого курсу «Навчання грамоти», з метою відповідності читання та письма.
Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання» , «Іноземна мова».
У другому, третьому і четвертому класах навчальний предмет «Українська мова» реалізується таким чином:
І семестр – 4 години – українська мова, 3 години – літературне читання;
ІІ семестр – 3 години – українська мова, 4 години – літературне читання.
Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я досліджую світ».
Освітня галузь «Здоровя і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».
Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується в 1-4 класах – предметом «Мистецтво».
Розподіл варіативної складової навчального плану для 2-4 класів:
– з метою урахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування освітніх втрат у знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими дітьми в 3-4 класах проводяться індивідуальні та групові заняття: українська мова та математика (3-4 класи), в 1-2 класах – 1 година відводиться на підсилення мовно-літературної галузі (українська мова).
2.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
2.3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти за освітніми галузями
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.
Упродовж навчання учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях і навичках.
ЧАСТИНА ІІІ.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Вступ
Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.
Базова середня освіта передбачає поділ на два цикли – 5-6 класи (адаптаційний) і 7-9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.
Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку, індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров’я, продовження навчання в профільній школі.
Завдання:
1. Засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.
2. Якісне засвоєння іноземної мови – англійської або німецької.
3. Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальної діяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.
4. Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проєктної діяльності в рамках
предметів навчального плану.
5. Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль ліцею, сім’ї та громадськості.
6. Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я та безпеки учнів, забезпечення їхнього емоційного благополуччя через систему роботи з пропаганди здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.
3.1. Освітня програма. Загальний обсяг навчального навантаження
Освітню програму базової середньої освіти розроблено на виконання Законів України «Про освіту» (зі змінами), «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами), відповідно до Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», «Типова освітня програма», затвердженої наказом МОН від 19.02.2021 №235 (для 5-7 класів).
Програма окреслює підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, коротко вказує відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Освітня програма базової середньої освіти є продовженням освітньої програми початкової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 11-15 років, пов’язаних:
- з переходом від навчальних дій, характерних для початкової школи і здійснюваних тільки спільно з класом під керівництвом вчителя, до нової внутрішньої позиції учнів – спрямованості на самостійний пізнавальний пошук, постановку навчальних завдань, ініціативу в організації навчального співробітництва;
- із здійсненням на кожному віковому рівні (11-13 і 14-15 років) якісного перетворення навчальних дій моделювання, контролю та оцінки і проєктування власної навчальної діяльності та побудови життєвих планів;
- з формуванням в учня наукового типу мислення, який орієнтує його на загальнокультурні цінності, норми, і закономірності взаємодії з навколишнім світом;
- з оволодінням комунікативними засобами і способами організації кооперації і співробітництва; розвитком навчального співробітництва, що реалізується у відносинах учнів з учителем і однолітками;
- зі зміною форми організації навчальної діяльності та навчального співробітництва від класно-урочної до лабораторно-семінарської та лекційно-лабораторної, дослідницької. Перехід учня в основну школу збігається з складною фазою розвитку дитини (11-13 років, 5-7 класи) – початком переходу від дитинства до дорослості, при якому основним і специфічним в особистості підлітка є виникнення і розвиток у нього самосвідомості – уявлення про те, що він вже не дитина, тобто почуття дорослості, а також внутрішньої переорієнтацією підлітка з правил і обмежень, пов’язаних з мораллю слухняності, на норми поведінки дорослих. Другий етап підліткового розвитку (14-15 років, 8-9 класи) характеризується рядом наступних психолого-фізіологічних змін:
- стрибкоподібним характером розвитку, появою у підлітка значних суб’єктивних труднощів і переживань;
- прагненням підлітка до спілкування та спільної діяльності з однолітками;
- особливою чутливістю до морально-етичного «кодексу дружби», в якому задані найважливіші норми соціальної поведінки дорослого світу; – загостреною сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах;
- складними поведінковими проявами, спричиненими протиріччям між
- потребою у визнанні їх дорослими з боку оточуючих і власної невпевненістю в цьому;
- зростанням інформаційних перевантажень, обсягів і способів отримання інформації (ЗМІ, телебачення, Інтернет).
Програму побудовано із урахуванням таких принципів: дитиноцентрованості і природовідповідності; узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; наступності і перспективності навчання; взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Загальний обсяг навчального навантаження:
| 5клас | 1050 годин |
| 6 клас | 1155 годин |
| 7 клас | 1172,5 години |
| 8 клас | 1207,5 годин |
| 9 клас | 1260 годин |
Навчальні досягнення учнів 5 класу підлягають бальному оцінюванню.
3.2. Навчальний план
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах, що складені на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (8-9 класи), для 5-7 класів – «Типова освітня програма для 5-9 класів», в рамках навчальних планів, затвердженої наказом МОН від 19.02.2021 №235
- поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами)», внесеними наказами МОН України від 17.08.2012 № 921 та від 08.04.2016 № 401. У ліцеї здійснюється розподіл класів за групами при вивченні таких предметів:
- інформатика 5-9 класи
Години фізичної культури в 1 – 11-х класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами МОН України від 01.03.2004 № 162, від 29.11.2005 № 682, від 07.05.2007 № 357.
3.3. Перелік навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407), модельні навчальні програми для 5 класу, наказ МОН України від 12.07.2022 №795(змінено):
Реалізація освітніх галузей. Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Мистецтво», «Здоров’я і фізична культура».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізуюється у п’ятих класах через навчальний предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти», та у шостих класах через інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія».
Освітня галузь «Мистецтво» в 7 класі реалізується курсами: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»; у 5 класі – курсом «Мистецтво».
Учні 8-9 класів вивчають дві іноземні мови: англійську та німецьку мови.
Розподіл варіативної складової навчального плану для школи ІІ ступеня
Варіативну складову навчального плану визначено в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів. Години варіативної частини частково використані на збільшення обсягу часу предметів інваріантної складової, особливо важливих для формування особистості, реальних потреб суспільства, забезпечення якісного виконання навчальних програм та враховуючи кадрове, навчально-методичне забезпечення закладу. Особлива увага приділяється опануванню учнями української мови та літератури, іноземної мови, вивчення якої починається з першого класу, основ комп’ютерних знань.
Вся варіативна складова навчальних планів використана на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика), індивідуальні заняття та консультації, а також на поділ трудового навчання.
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.
Години варіативної частини у 5-9 класах частково використано для збільшення обсягу часу предметів інваріативної складової, особливо важливих для формування особистості, реальних потреб суспільства, забезпечення якісного виконання навчальних програм та враховуючи кадрове, навчально-методичне забезпечення закладу.
Враховуючи подальше навчання учнів (технічні вузи), наявність матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, бажання батьків та учнів, у 8 класі проводиться факультативний курс «Технічне креслення».
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освіти забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами.
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
Спілкування іноземними мовами.
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетентність.
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях.
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
Інформаційно-цифрова компетентність.
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
Уміння вчитися впродовж життя.
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
Ініціативність і підприємливість.
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).
Соціальна і громадянська компетентності.
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.
Обізнаність і самовираження у сфері культури.
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
Екологічна грамотність і здорове життя.
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, що враховані при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища, окремі предмети, предмети за вибором, роботу в проєктах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
ЧАСТИНА 4. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Вступ
Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій, і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.
Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.
Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення ліцею школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. При цьому реалізується принцип особистісно орієнтованого навчання, створюються найоптимальніші умови для професійного самовизначення та подальшої самореалізації випускників, продовження освіти та початку професійної діяльності.
Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети.
Основні завдання профільного навчання:
- створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
- забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;
- сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;
- здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;
- сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику ліцею можливість успішно самореалізуватися;
- продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного виборуру.
4.1. Освітня програма. Загальний обсяг навчального навантаження
Освітню програму профільної середньої освіти розроблено на виконання Законів України «Про освіту» (зі змінами), «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами), відповідно до Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».
Освітня програма ліцею окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма ппрофільної середньої освіти є продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років і враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов’язана з конструюванням можливих образів майбутнього, проєктуванням і плануванням у ньому своєї індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального матеріалу, що передбачає особистісно-зорієнтовану і компетентнісну організацію навчальної діяльності.
До очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать: загальні навчальні вміння, навички і способи діяльності; пізнавальна діяльність; інформаційно-комунікативна діяльність; рефлексивна діяльність.
Програму побудовано із урахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх областей;
- диференційованого підходу до навчання;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів учнів;
- взаємозв’язку навчальної та позанавчальної діяльності.
Загальний обсяг навчального навантаження:
| 10 клас | 1330 годин |
| 11 клас | 1330 годин |
| Разом | 2660 години |
4.2. Навчальний план
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах ліцею, що складені на основі Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», в рамках навчальних планів.
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016. Поділ классу на групи при вивченні предмету «Захист Вітчизни» здійснюється окремо для юнаків та дівчат.
Навчальний план для 10-11 класів ліцею розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.
Вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» і «Мистецтво» вивчаються на рівні стандарту в 11 класі по 1,5 тижневих години.
Враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу, у 10 класі вивчаються профільні предмети: мистецтво, українська мова, 11 класі – фізична культура, захист України.
4.3. Реалізація освітніх галузей. Очікувані результати навчання за освітніми галузями
Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура».
Розподіл варіативної складової профільної школи.Розподіл варіативної частини в ліцеї здійснюється з урахуванням профільності навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної частини навчального плану, яка складена з урахуванням профільності навчання :
- з метою загального розвитку творчих здібностей учнів, підготовки учнів до участі у ЗНО, НМТ, поглиблення знань з з окремих предметів виділено години з варіативної складової на проведення індивідуальних занять та консультацій з цих предметів в 10-х та 11 класах: математика, хімія, історія, географія, креслення.
Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Компетентнісний потенціал навчальних предметів
Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами навчальних предметів у профільній старшій школі:
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
Спілкування іноземними мовами
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетентність
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
Компетентності у природничих науках і технологіях.
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях.
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
Інформаційно-цифрова компетентність.
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
Уміння вчитися впродовж життя.
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
Ініціативність і підприємливість.
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).
Соціальна та громадянська компетентності.
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.
Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
Екологічна грамотність і здорове життя.
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.
4.5. Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проєктах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності у профільній старшій школі:
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на формування відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
4.6. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти
Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, розпочинають здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
4.7. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти
Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.
Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.
Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради ЗЗСО.
Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуального темпу навчання, а не ранжування учнів; розглядаються як рекомендація до дії.
4.8. Портрет випускника профільної середньої школи
Випускник – цілісна особистість – усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.
Випускник – патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.
Випускник – інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
ЧАСТИНА V. ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ
Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 19) держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Інклюзивне навчання в ЗЗСО здійснюється відповідно до положень законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами), інших нормативно-правових актів, листів МОН України від 26.06.2019 № 1/9-409 “Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р.”, від 05.08.2019 № 1/9-498 “Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти у 2019/2020 н.р.” [8; 9; 33; 34].
Питання організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти регламентується статтями 8, 16 Закону України «Про загальну середню освіту» та Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами) (далі – Порядок) [2; 34].
У 2023/2024 навчальному році інклюзивні або спеціальні класи утворюються на підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами, до якої обов’язково додається висновок інклюзивно-ресурсного центру та, за потреби, інші документи, визначені Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН України від 16.04.2018 № 367, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016).
Освітня діяльність ліцею спрямована на створення необхідних умов якісного інклюзивного навчання, як-от:
- визначення особливих освітніх потреб дитини;
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- створення інклюзивного освітнього середовища;
- надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
- забезпечення учнів спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку;
- здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання із обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу.
Безпосередня організація інклюзивного навчання здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами закладу освіти відповідно до Примірного положення про команду психолого- педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти».
Відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру (далі – ІРЦ), індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини команда супроводу впродовж 2-х тижнів з початку освітнього процесу складає індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами (далі – ІПР), яка погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти.
Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності – модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей і з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини. У разі потреби розробляє індивідуальний навчальний план у ліцеї.
З метою коригування та визначення прогресу розвитку дитини команда супроводу переглядає ІПР у ЗЗСО двічі на рік (у разі потреби – частіше). Діяльність дитини оцінюється не лише з позиції набутих знань, а, насамперед – з позиції прогресу розвитку.
Надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які надаються як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших закладів на підставі цивільно-правових договорів. Оплата праці залучених на підставі цивільно-правових договорів фахівців (зокрема й залучених штатних працівників) здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (із змінами).
Корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.
Освітню програму для дітей з особливими освітніми потребами розроблено на основі таких типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:
початкова освіта:
- Наказ МОН України №693 від 25.06.2018 Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами.
- Наказ МОН України №968 від 04.09.2018 Про внесення зміни у таблицю 11 до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 №693.
- Наказ МОН України №968 від 04.09.2018 “Про внесення зміни у таблицю 11 до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 №693”.
- Наказ МОН України №816 від 26.07.2018 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями”.
- Наказ МОН України №815 від 26.07.2018 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627”.
- Наказ МОН України №814 від 26.07.2018 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами”.
- Наказ МОН України №917 від 02.07.2019 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку”.
базова середня освіта:
- Наказ МОН України №627 від 12.06.2018 “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами”.
- Наказ МОН України №813 від 26.07.2018 “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами”.
профільна середня освіта:
ЧАСТИНА VІ. ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА НАВЧАННЯ
Учень 7 класу, Муратов Олександр Денісович, знаходиться на індивідуальному навчанні: навчається за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж) згідно довідки та заяви батьків.
Кількість годин становить 8 годин на тиждень відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019р. № 955).
Робочий та складений за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 року № 235.
Таблиця 1
Навчальний план
Любарецького ліцею Бориспільської міської ради
для 1-4-х класів на 2024/2025 навчальний рік
з українською мовою навчання
| Назва освітньої галузі | Клас | Предмет | Клас | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Інваріантний складник | Кількість годин на тиждень | ||||||||
| Мовно-літературна | 245 | 245 | 245 | 245 | Українська мова | 7 | 7 | 7 | 7 |
| Іншомовна | 70 | 70 | 70 | 70 | Англійська мова | 2 | 3 | 3 | 3 |
| Математична | 140 | 140 | 140 | 140 | Математика | 4 | 4 | 5 | 5 |
| Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) | 105 | 105 | 105 | 105 | Я досліджую світ | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Технологічна | 35 | 35 | 35 | 35 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Інформатична | 35 | 35 | 35 | 1 | 1 | 1 | |||
| Мистецька | 70 | 70 | 70 | 70 | Мистецтво | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Фізкультурна | 105 | 105 | 105 | 105 | фізкультура | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Усього | 770 | 805 | 805 | 805 | 22 | 24 | 25 | 25 | |
| Варіативний складник | |||||||||
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 35 | 35 | 70 | 70 | Українська мова | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Загальнорічна кількість навчальних годин | 805 | 875 | 910 | 910 | 23 | 25 | 26 | 26 | |
| Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня | 20/ 700 | 20/ 770 | 23/ 805 | 23/ 805 | 20 | 22 | 23/ 805 | 23/ 805 | |
| Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 805 | 875 | 23 | 25 | 26 | 26 | |||
Директор Ігор ЗАСЕНКО
Таблиця 2
Навчальний план
Любарецького ліцею Бориспільської міської ради
для 5-7 класіву на 2024/2025 навчальний рік
з українською мовою навчання
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень, 5 клас | Кількість годин на тиждень, 6 клас | Кількість годин на тиждень, 7 клас |
| Мовно-літературна | Українська мова Українська література Зарубіжна література Англійська мова | 4 2 1,5 3,5 | 4 2 1,5 3,5 | 3 2 1,5 3,5 |
| Математична | Математика Алгебра Геометрія | 5 | 5 | 3 2 |
| Природнича | Інтегрований курс «Пізнаємо природу» Географія Біологія Фізика /хімія | 2 | 2 2 | 2 2,5 2 |
| Соціальна і здоров’язбережувальна | Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» Етика | 1 0,5 | 1 0,5 | 1,5 |
| Громадянська та історична | Вступ до історії України та громадянської освіти Історія України Всесвітня історія | 1 | 2 | 1 1 |
| Технологічна | Технології | 2 | 2 | 1 |
| Інформатична | Інформатика | 1,5 | 1,5 | 2 |
| Мистецька | Інтегрований курс «Мистецтво» | 2 | 2 | 2 |
| Фізична культура | Фізична культура | 3 | 3 | 3 |
| Разом | 26+3 | 29+3 | 31+3 | |
| Варіативна складова | 2 | 2 | 1 | |
| Факультативи: | 2 | 2 | ||
| Факультатив “Охорона природи” Індивідуальні заняття | 1 | 1 | ||
| Факультатив «Мистецтво» | 1 | 1 | 1 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня | 28 | 31 | 32 | |
| Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) | 28+3 | 31+3 | 32+3 |
Директор Ігор ЗАСЕНКО
МП
Таблиця 3
Робочий навчальний план
учня 7 класу Муратова Олександра Денісовича
(педагогічний патронаж)
Любарецького ліцею Бориспільської міської ради
на 2024/2025 навчальний рік
складений за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти
ступеню, затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 року № 235 (додаток 2)
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень |
| 4 | ||
| Мовно-літературна | Українська мова Зарубіжна література Англійська мова | 1,5 0,5 1 |
| Математична Інформатична | Математика Інформатика | 2 0,25 |
| Суспільствознавство, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна та природнича | Пізнаємо природу Основи здоров’я Історія | 0,25 0,25 |
| Мистецька | Музичне м-тво Образотворче м-тво | 0,25 0,25 |
| Природнича | Географія Біологія Фізика Хімія | 0,25 0,25 0,25 0,25 |
| Технологічна | Трудове н-ня | 0,25 |
| Фізична культура | Фізична культура | 0,25 |
| Усього | 8 | |
| Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня | 8 | |
| Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 8 |
Директор Ігор ЗАСЕНКО
МП
Таблиця 4
Навчальний план
Любарецького ліцею Бориспільської міської ради
для 8-9 класів на 2024/2025 навчальний рік
з українською мовою навчання
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень | |
| Інваріантна складова | 8 клас | 9 клас |
| Українська мова | 2 | 2 |
| Українська література | 2 | 2 |
| Англійська мова | 3 | 3 |
| Зарубіжна література | 2 | 2 |
| Історія України | 1,5 | 1,5 |
| Всесвітня історія | 1 | 1 |
| Мистецтво | 1 | 1 |
| Основи правознавства | 1 | 1 |
| Алгебра | 2 | 2 |
| Геометрія | 2 | 2 |
| Біологія | 2 | 2 |
| Географія | 2 | 1,5 |
| Фізика | 2 | 3 |
| Хімія | 2 | 2 |
| Трудове навчання | 1 | 1 |
| Інформатика | 2 | 2 |
| Основи здоров’я | 1 | 1 |
| Фізична культура | 3 | 3 |
| Разом (без фіз. культури) | 28,5+3 | 30+3 |
| Разом | 31,5 | 31,5 |
| Варіативна складова | 3 | 3 |
| Курси за вибором: | 1 | 1 |
| Курс за вибором з креслення «Знайомство з технічним кресленням» Індивідуальні заняття | 1 | 2 |
| Факультативи: | 2 | |
| Факультатив “Настільний теніс” | 1 | |
| Факультатив “Спортивна гімнастика” | 1 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня | 33 | 33 |
| Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) | 31,5+3 | 33+3 |
Директор Ігор ЗАСЕНКО
МП
Таблиця 5
Навчальний план
Любарецького ліцею Бориспільської міської ради
для 10-11-х класів на 2024/2025 навчальний рік
з українською мовою навчання
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень | |
| 10 | 11 | |
| Інваріантна складова | ||
| Базові предмети1 | 29 | 28 |
| Українська мова | 4 | 2 |
| Українська література | 2 | 2 |
| Зарубіжна література | 1 | 1 |
| Іноземна мова | 2+1 | 2+1 |
| Історія України | 1,5 | 1,5 |
| Всесвітня історія | 1 | 1 |
| Громадянська освіта | 2 | 0 |
| Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | 3+1 | 3+1 |
| Біологія і екологія | 2 | 2 |
| Географія | 1,5 | 1 |
| Фізика і астрономія | 3 | 4 |
| Хімія | 1,5 | 2 |
| Фізична культура | 5 | 5 |
| Захист Вітчизни | 1,5 | 3 |
| Мистецтво | 3,5 | |
| Вибірково-обов’язкові предмети Інформатика Мистецтво | 3 1,5 1,5 | 3 1.5 1,5 |
| Гранично допустиме тижневе навантаження на учня | 33 | 31,5+3 |
| Індивідуальні заняття Укр.мова Історія Географія Математика Біологія Англійська мова | – – – 0,5 – | 1 – 1 1 – 0,5 |
| Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) | 38 | 38 |
Директор Ігор ЗАСЕНКО
МП