Архів теґу: виховна робота

Стопбулінг

У межах проекту Мін`юсту “Я МАЮ ПРАВО!” розпочато інформаційну кампанію #Стопбулінг для дітей та їх батьків

Булінг– це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Нерідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Учні та вчителі Любарецької школи долучилися до інформаційної кампанії Мінюсту і у п`ятницю, 1 лютого, у нас відбулося ряд тематичних заходів:

“Стоп, булінг!” – година спілкування для учнів 9 – 10 кл.
Лекція “Ми всі різні – ми всі рівні” (проводить лекцію випускниця нашої школи, студентка Академії МВД Маркевич Лілія)
Засідання круглого столу для вчителів “Безпечна школа. Маски булінгу”

Місячник профорієнтації

З 1 по 26 жовтня  у нашій школі проходив місячник профорієнтаційної роботи. 
У рамках місячника відбулися різноманітні заходи:
Конкурс малюнків "Калейдоскоп професій": Шкільний конкурс творів-есе "Планування і розвиток".  На фото переможець конкурсу учениця 11 класу Кепша Людмила: Презентація проектів "Ти і ринок праці"  Заняття з елементами тренінгу "Крок до успіху" (тренер - Симоненко І. М.)   Зустріч із представниками професії. Спеціаліст ІТ-технологій.  Майстер-клас учениці 10 класу Угро Дар`ї:   

Міжнародний день визволення в`язнів нацистських концтаборів

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня. Цю пам’ятну дату встановлено за рішенням Організації Об’єднаних Націй 11 квітня тому, що саме в цей день у 1945 році в’язні концтабору Бухенвальд (“Буковий ліс”), довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання.
     У таборі в той час знаходилися декілька десятків тисяч ув’язнених із 18 країн Європи. У цьому жахливому місці за дев’ять років побувало близько двохсот п’ятдесяти тисяч людей. У Бухенвальді загинули десятки тисяч невинних: їх вбивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, нівечили, морили голодом. Згідно з оцінками, близько 50 000 людей загинули в Бухенвальді — переважно євреї та політичні в’язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуалісти. Деяких людей навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів.
     Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік. Близько 250 тисяч із них були колишні радянські громадяни. Загальне число загиблих у німецьких таборах перевищувало 6 мільйонів, багато з інтернованих до смерті піддавалися медичним експериментам.
     Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.
     Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
     За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів – громадяни Радянського Союзу.

До Міжнародного дня визволення в`язнів нацистських концтаборів у нашій школі 10 – 11 квітня було проведено ряд заходів:

  • тематична виставка художньої документальної літератури “Фашистські табори смерті – геноцид проти людства” (продовжується до 13 квітня)
  • P24-01-13_08.43[2]
  • уроки пам`яті до Дня визволення вязнів фашистських таборів
  • 20160411_102930DSC04404
  • перегляд відеофрагментів “Жертви тоталітаризму ХХ століття”
  • DSC00171

Міжнародний день рідної мови

“Мови – це важливо!” – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови. DSC00203

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» – звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської  –  мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.
Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

 В Україні Міжнародний день рідної мови відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.

Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України. Відзначають  День рідної мови і вчителі та учні Любарецької ЗОШ.

Найактивніші учасники свята:

DSC00233

 

Трагічні дати

Кінець січня знаменується кількома трагічними датами, про які ми маємо пам`ятати. Це 27 січня, коли ми відзначаємо  Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту,  та 29 січня, коли ми згадуємо подвиг українських патріотів – героїв Крут.

У зв`язку із цими подіями в понеділок, 29 січня,  у нашій школі було проведено ряд виховних заходів: години пам`яті “Про це забувати не можна!”, перегляд тематичних відеофільмів, випуск стінгазет, присвячених героям Крут, виставка історичних книг.

DSC00162 P22-01-13_10.46[2] P22-01-13_10.47 P24-01-13_08.43[2]

 

День соборності

e3017719190ff1e83db12ee09e7beada_XL22 січня ми відзначаємо День соборності України. У цей день у нашій школі  проведена година історичної пам`яті “Соборність України – соборність нашої свідомості”, на якій було зосереджено увагу на споконвічному прагненні українського народу до волі, свободи та незалежності, учні згадали про тяжку і тривалу боротьбу за національне визволення, утвердження власної державності та єдності, а також переглянули відео “Свято єдності”.

DSC00165

Екскурсія у водно-інформаційний центр

 

IMG_20171220_123203 На цікавій та змістовній екскурсії у Київському музеї води побували  учні 6 класу нашої школи.

Водно-інформаційний центр, або, як усі його називають, Музей води – один із найновіших і найпопулярніших київських музеїв. Відкрився 25 травня 2003 року у старовинній водонапірній башті, яка 140 років тому забезпечувала киян водою. Музей унікальний тим, що тут гармонійно поєднали пізнавальний, розважальний та виховний ефекти екскурсії.

Уся експозиція – під землею, куди потрібно спуститися на ліфті. І там відразу потрапляєш у царство води: величезні акваріуми, гігантський унітаз, моделі артезіанської свердловини та каналізаційного колектора. Екскурсія перетворюється на захопливу подорож за краплинкою води, яка здійснює свій кругообіг у природі. Крім того, екскурсовод розповість про те, як забезпечували питною водою Київ у давні часи, скільки вона коштувала, як прокладали перший водогін. Також ви дізнаєтеся, які етапи очищення проходить річкова вода, перш ніж стане безпечною та придатною до вживання. Побачите ванну кімнату із кранами, з яких постійно тече вода: повна ванна, повна раковина, погано відрегульований змив – це демонстрація нераціонального споживання води.

Музей води – один із найцікавіших для дітей. Тут у великому басейні плавають дивовижні японські коропи кої, які, за чутками, виконують бажання. Якщо піднести близько до води долоню – рибки можуть вистрибнути й торкнутися вашої руки. Загальний подив викликає і величезний, у половину людського зросту, унітаз. В одному із залів є грот, пройшовши через який, можна побачити різні перетворення і стани води. Є тут і водоспад, і дощ із грозою, і гейзери.

У музеї можна відчути себе творцем світу: взявши лопатку, власноруч прокласти в піску русло для річки. А найбільше захоплення – як у дорослих, так і в дітей – викликають гігантські мильні бульбашки. Причому можна не тільки їх видути, а й самому побувати всередині мильної кулі. Враження – незабутні.

IMG_20171220_121210 IMG_20171220_121625 IMG_20171220_122555