Про сертифікацію педагогічних працівників можна впевнено говорити як про явище найближчого майбутнього…
У новому Законі про освіту сертифікації присвячена стаття 51.
У її першій частині розтлумачено:
- сертифікація педагогічних працівників — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Слід іще очікувати Положення про сертифікацію педагогічних працівників, яке:
- розробить МОН України
- затвердить КМУ.
Оглянувши норми Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, складімо два «портрети».
Портрет сертифікації:
- є добровільною процедурою — настає лише з ініціативи педагогічного працівника
- належить до системи зовнішнього забезпечення якості освіти (як і атестація педагогічних працівників)
- сформована і забезпечувана МОН України
- здійснювана спеціально уповноваженими державою установами
- означує сертифікатом кожного педагога, який успішно її пройшов
Строк дії сертифіката — 3 роки прирівняна до успішної атестації.
Портрет сертифікованого вчителя:
- отримує доплату 20% ставки заробітної плати (ч. 5 ст. 61)
- впроваджує та поширює: – методики компетентнісного навчання – нові освітні технології
- може брати участь у: – інституційному аудиті інших закладів освіти – розробленні й акредитації освітніх програм – інших процедурах та заходах, пов’язаних із забезпеченням якості й упровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.
Зауважте! Частина 5 статті 61 набирає чинності не разом із новим Законом про освіту. У його Прикінцевих та перехідних положеннях визначена дата — «з 1 січня 2019 року».
Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1473-sertifkatsya-pedagogchnih-pratsvnikv-teper-oftsyno
Навіщо сертифікація і чому вчителі її проходитимуть
Сертифікація вчителів передбачена у проекті Закону України «Про освіту» (№ 3491-д), прийнятого за основу 06.10.2016.
Міністр освіти і науки називає сертифікацію передовсім як засіб пошуку вчителів — провідників якісних змін в освіті.
До проходження сертифікації не зобов’язуватимуть, на відміну від атестації.
Якщо керуватися проектом закону № 3491-д, то сертифікація педагогічних працівників є однією з багатьох складових трирівневої системи забезпечення якості освіти (ЗЯО). Заходи, інструменти та процедури ЗЯО передбачатимуть:
- внутрішньо — у закладах освіти
- зовнішньо — над закладами освіти
- у самих органах управління й установах, діяльність яких спрямована на зовнішнє ЗЯО.
Власне сертифікація вчителів є одним із варіантів зовнішнього ЗЯО.
Сертифікація педагогічних працівників
- це зовнішнє оцінювання фахових знань педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання) з метою визначення відповідності рівня його професійних компетентностей вимогам професійного стандарту
Які стимули до сертифікації
Основний стимул, очевидно, матеріальний: доплата 20% до посадового окладу чи ставки заробітної плати. Проте лише на строк дії сертифікату — 5 років.
Проактивний педагог не знехтує і другим стимулом, отримавши в руки можливості для впровадження якісних змін в освіті.
Cертифікований учитель матиме змогу
брати участь у:
– проведенні інституційного аудиту в закладах освіти
– розробленні та акредитації освітніх програм
– інших процедурах та заходах, спрямованих на забезпечення якості та реалізацію інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіті
Методичні рекомендації “Як правильно організувати урок, підтримати дисципліну та працездатність учнів”.
1. Приходь у кабінет трохи раніше дзвоника. Переконайся чи все готово до уроку, чи чиста дошка, чи підготовлені технічні засоби навчання (комп’ютер, мультимедійна дошка), наочні посібники. Заходь у клас останнім. Привчи учнів до того, щоб вони тебе вітали організовано. Оглянь клас, обов’язково недисциплінованих. Намагайся продемонструвати учням красу і привабливість організованого початку уроку, але прагни до того, щоб щоразу витрачалося все менше і менше часу.
2. Не гай марно час на пошуки сторінок свого предмету в класному журналі: це можна приготувати на перерві.
3. Починай урок енергійно. Не став учням запитання: « Хто не виконав домашнє завдання?». Це привчає до думки ніби невиконання завдань для вчителя – справа неминуча. Необхідно провести урок так, щоб кожен учень був постійно зайнятий справою. Пам’ятай: паузи, повільність, байдикування – знищувачі дисципліни.
4. Захоплюй учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій, розумовим напруженням.
5. Контролюй темп уроку, допомагай слабшим повірити у свої сили. Тримай у полі зору весь клас. Особливо стеж за тими, у кого увага нестійка, хто відволікається. Запобігай спробам порушити творчий порядок.
6. Звертайся з проханнями і запитаннями дещо частіше до тих учнів, які можуть зайнятись на уроці сторонньою справою.
7. Мотивуючи оцінки знань учнів, додай своїм словам ділового та зацікавленого характеру.
8. Зверни увагу учня на те, над чим йому слід попрацювати, щоб заслужити вищу оцінку.
9. Завершуй урок спільною оцінкою роботи класу та окремих учнів. Хай учні відчують задоволення від результатів своєї праці. Намагайся визначити позитивне в роботі недисциплінованих школярів, відзнач їх за навіть незначні зусилля.
10. Завершуй урок із дзвінком.
11. Нагадуй учням про обов’язки чергового.
12. Стримуйся від зайвих зауважень.
13. Організовуючи учнів, намагайся обходитися без допомоги інших. Пам’ятай: налагодження дисципліни за допомогою чужого авторитету не принесе тобі користі, а швидше зашкодить. Краще зверніться за підтримкою до класу.