В Україні набуває популярності серед дітей та підлітків небезпечна гра “Червоні двері, жовті двері”. Вона розповсюджується через TikTok. Учасники такої гри можуть навіть впадати у транс, а для дітей із нестійкою психікою це може загрожувати психічними зривами та нічними кошмарами.
Про це пише OBOZ.UA.
Головне вчасно розбудити піддослідного
В Україні серед дітей та підлітків набирає популярності гра “Червоні двері, жовті двері”. У TikTok та інших соцмережах повно відео з цією грою.
Суть її в тому, що один із підлітків є провідником, а другий – суб’єктом. Ведучий починає розпитувати: “Що ти бачиш?”, “Хто перед тобою?”, “Опиши кімнату, якого вона кольору?”, “Чи є хтось чи щось у кімнаті?”.
Суб’єкт ніби в напівсні розповідає, що бачить двері, вони червоного, жовтого або навіть зеленого кольору. Він відчиняє двері й потрапляє до кімнати. Якщо він каже, що бачить багато годинників, то ведучий просить його вийти, інакше може потрапити в пастку. Також не треба зустрічатися з людиною у чорному тощо.
Таким чином, ставлячи багато конкретних запитань, провідник проводить суб’єкта по якомусь уявному будинку.
Умова гри – вчасно розбудити піддослідного, щоб він не застряг десь там назавжди.
Гра стала популярною за кілька днів, тепер школярі постійно вводять когось у транс, знімають відео.
Зрозуміти, чи справді дитина увійшла у транс і щось бачила, – неможливо. Мало хто зізнається, що нічого не бачив. Здебільшого розповідають якісь жахи своєї подорожі, в такий спосіб залучаючи до гри дедалі більше друзів.
“Моя подруга розповіла, що бачила стару хату, з кривими дзеркалами, вона втікала з кімнати з годинником, але потрапила до іншої кімнати, де було багато дивних людей. Словом, її ледве розбудили, тепер вона погано спить. Але в нас уже майже весь клас грає у ці двері”, – розповіла 6-класниця київської школи.
Батьки стурбовані тим, що коїться з дітьми. Дехто розповідає, що діти погано сплять, інші називають це поганим захопленням, але побоюються чергового “синього кита”.
Може спричинити дебют психічної хвороби
Наталія Валедова, дитяча психологиня, вважає, що ця гра небезпечна для дітей та підлітків.
“Перша небезпека є суто фізіологічною. Масажує скроні не професіонал, а дитина. Йдеться про поверхневу скроневу артерію, яку можна передавити. І щоб досягти ефекту ейфорії, масажувати треба довго. Порушується кровообіг. Якщо у дитини є аневризм судин у голові, то може призвести й до інсульту. Спазми, підвищення внутрішньочерепного тиску, може бути біль голови”, – каже OBOZ.UA Валедова.
Психологиня каже, що так викликають не галюцинацію, а так званий мислеобраз. Але якщо в дитини є схильність до психічних захворювань, це навіть може викликати дебют хвороби.
Вразливі діти можуть відчувати жахи, оскільки фабула гри заснована на страху, а це призводить до невротичних станів, порушення сну, нічних кошмарів. Як правило, це діє на навіюваних дітей. І якщо ця навіюваність не сильно виявлялася, то від таких ігор вона може збільшитися.
“Такі масові ігри можуть бути розраховані на те, щоб готувати дітей та підлітків до підпорядкованості. Якщо він пішов за стадом, то й по життю йтиме, не матиме своєї думки й піде за натовпом. Це ризиковано для психологічного розвитку дитини”, – продовжує психологиня.
В Україні після ковіду, під час війни у дітей набагато менше очного спілкування. Тому вони намагаються скористатися будь-якою можливістю спілкуватися з однолітками. А ця гра поєднує, та ще й дає можливість бути у тренді, бути причетним до чогось великого. До того ж хвастощі один перед одним. Ніхто не знає насправді, бачили вони чорну людину чи ні, але є можливість побути винятковим.
Схоже на психологічні техніки
Віцепрезидент Української асоціації психоаналізу, психолог Володимир Мамко розповідає, що ще Зигмунд Фрейд на початку своєї практики, коли лікував пацієнток від неврозів, то укладав їх на канапу й натискав на лоб, казав, щоб клієнтка заплющила очі та говорила те, що спадає на думку.
“Дуже схоже – тут на лоб натискати, тут скроні масажувати. Вважаю, що йдеться про звичайні маніпуляції, які властиві психологічним технікам. Усі ці маніпуляції слугують одному – відвернути увагу. Тут треба зрозуміти, для чого це робиться”, – пояснює Мамко.
Він зазначає, що це свого роду довільне викликання певних станів.
“Ми в дитинстві духів викликали, потім відчували панічний жах, ховалися у коморах, сараях, нам щось ввижалося – і ми втікали. Це своєрідні подібні ігри й у сучасних дітей. Тут іде послідовність виборів: уяви собі те, уяви собі це. Також працює холодинаміка, коли в тебе в голові розгортаються образи – як мультики, дуже яскраві. Таке враження, що в тебе вселяються якісь духи. Але на людей-психотиків це може вплинути так, що у людини може розвернутися повноцінний психоз. Вони дуже вразливі, і такі речі для них небажані, це може стати катастрофою”, – вважає Мамко.
Психологи радять батькам спілкуватися зі своїми дітьми, дізнаватися, чим вони захоплюються у соцмережах, пояснювати їм шкоду подібних ігор.
