Семінар педагогів-організаторів

5 березня на базі Любарецької ЗОШ І – ІІІ ст. відбувся районний семінар педагогів-організаторів на тему: “Методика організації діяльнісних учнівських справ”, метою якого було ознайомлення з подальшим обговоренням різних форм роботи педагога-організатора, що включають діяльність в органах учнівського самоврядування і спрямовані допомогти учням у самореалізації.

Робочі моменти теоретичної частини семінару:

Творчий звіт Симоненко І. М.

Учасники семінару мали змогу побувати і на святі Масляної, відчути місцевий колорит свята, послухати виступ народного фольклорного ансамблю “Любарчанка”, стати учасниками інтерактивного дійства “Масляна в гості чекає нас” із веселими іграми та запальними танцями.

Змагання на кубок школи

Минулого тижня у нас відбулися змагання з волейболу серед учнів 7 – 11 класів. Команди-учасники боролися за перехідний Кубок Любарецької школи.

Яскраві моменти боротьби за Кубок школи -2019

У напруженому поєдинку найсильнішою виявилася команда учнів 10 класу. Вони й отримали Кубок. Вітаємо!

Вітаємо спортсменів!

Команда з баскетболу Любарецької ЗОШ: Татарчук Оксана, Засенко Іра, Амарій Катя, Коцепуп Катя та тренер і натхненник Засенко Леонід Андрійович.

 Вітаємо команду нашої школи  з І місцем у  районному етапі чемпіонату України з  баскетболу 3х 3 серед дівчат загальноосвітніх  навчальних закладів “Шкільна баскетбольна  Ліга України 3х3”

Стопбулінг

У межах проекту Мін`юсту “Я МАЮ ПРАВО!” розпочато інформаційну кампанію #Стопбулінг для дітей та їх батьків

Булінг– це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Нерідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Учні та вчителі Любарецької школи долучилися до інформаційної кампанії Мінюсту і у п`ятницю, 1 лютого, у нас відбулося ряд тематичних заходів:

“Стоп, булінг!” – година спілкування для учнів 9 – 10 кл.
Лекція “Ми всі різні – ми всі рівні” (проводить лекцію випускниця нашої школи, студентка Академії МВД Маркевич Лілія)
Засідання круглого столу для вчителів “Безпечна школа. Маски булінгу”

Семінар учителів початкових класів

23 січня у Любарецькій школі відбувся районний семінар “Використання інноваційних технологій та творчих здібностей учнів у системі роботи вчителів початкових класів”.

Учасники семінару побували на уроці у 1 класі, який провела  учитель вищої категорії Дика Світлана Павлівна,

 та стали учасниками родинного свята “Я, ти, він, вона. Разом ми – одна сім`я” (організатор  Засенко Наталія Олександрівна, учитель вищої категорії, класовод 2 класу)

Найяскравіші миті семінару:

День Соборності України

22 січня ми щорічно святкуємо День Соборності, свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Фактично, саме цей день є Днем Незалежності України, а не 24 серпня 1991 року. Другу дату можна вважати днем Відновлення Незалежності після тривалої окупації.

Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка, в обличчі її лідерів. Та ініціатива ця не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і вважався «контрреволюційним святом», а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році. Хоч свято досить молоде, але ж насправді у цьому році відбудеться вже 20-та річниця!

Українці завжди влаштовували різноманітні способи вшанувати цей день, але останні декілька років, свято набуло неабиякого значення та навіть нового сенсу. Адже зараз як ніколи гостро стоїть питання Соборності України. Це свято повинно стати нагадуванням про те, яких зусиль та жертовності коштувало нашим предкам об’єднання українських земель, які невпинно намагались розділити та привласнити, як зі Сходу, так і з Заходу. Сьогодні ж ми бачимо, наскільки важливим було це нагадування. Адже той самий ворог знову намагається зруйнувати українську державність, навіть через сотню років.

Ще один цікавий факт: у 2011 році, указом президента-утікача, Віктора Януковича, День соборності 22 січня був скасований на офіційному рівні. А відновлено вже у 2014 році, після його втечі.

Попри ці офіційні дати чисельних встановлень та скасувань свята, українці набагато довше святкують День Соборності, не змінюючи своїм традиціям.

Живий ланцюг — символ та головна традиція Дня Соборності

Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг вздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.

Також у різних містах України влаштовують символічний живий ланцюг, в знак поваги до цього свята. Усі охочі долучитись до дійства беруть із собою державні жовто-блакитні прапори, та просто приєднуються, ставши частинкою ланцюга.

Приєдналися до символічного живого ланцюга і учні Любарецької школи.