Масляна

       Як відомо, святкування Масляної не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом і залежить від найголовнішого християнського свята — Великодня. За 7 тижнів до Великодня, який цьогоріч святкується 12 квітня, починається Великий піст — з 23 лютого по 11 квітня. А ще за тиждень до цього проходить Сирна Седмиця (Масниця). Масляна-2015 розпочалася 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

 У народі Масляна завжди супроводжується гучними народними гуляннями, веселими піснями, танцями, іграми, ярмарками, ситними частуваннями, приготуванням млинців і вареників. Завершується свято обрядовим спалюванням опудала Зими, а разом із ним — символічним прощанням зі старим, роком, що зжив себе, і звільненням місця для прийдешньої весни і оновлення.

Кожен день Масляного тижня має свою назву і ритуали.

 Понеділок – «зустріч». В цей день всі ходили в гості. За стародавнім повір’ям, хто в будинку залишиться, — поховає своє господарство.  У понеділок влаштовували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.

Вівторок – «загравання».   Влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата — суджених. Це день оглядин наречених і сватання, щоб після Великого посту зіграти весілля.

Середа – «тещині пригощання». У середу тещі приймали своїх зятів у гості і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, скликали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів’їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. Особливо «важкою» була Масляна для тих тещ, у яких було багато дочок.

Четвер – «всенародні гуляння». В цей день не можна шити та прясти. Всіма сім’ями, в якості активних і пасивних учасників святкування, виходили на різні змагання, «бої», кінські перегони, різні катання по вулицях тощо.

П’ятниця – «частування тещі». Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п’ятницю. Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів.

Субота – «зовичені посиденьки». Цей день називався «зовиченими» посиденьками. Наречені, невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і дарували який-небудь подарунок.

Неділя – «проводи Масниці» (Прощена неділя). Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводились масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ. За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.

Святкування Масляної – 2015 у Любарецькій школі: